ОРДЛО-2017: Донбас і Крим в обмін на співпрацю і “мир”

Початок 2017 року не дав жодних відповідей на питання – що далі буде з Донбасом і з Україною. Мінські домовленості мертві. “Не-війна” на Донбасі триває. “Окремі райони Донецької та Луганської областей” (ОРДЛО) вже стали частиною повсякденного життя України. Що робити далі? Є два варіанти – перемога і капітуляція. Порошенко досі намагається всидіти на двох стільцях, проголошуючи “рішучу боротьбу з терористичними республіками”, а насправді налагоджуючі економічні зв’язки з “окупованою територією” . Саме тому громадськість так пильнує за підкилимними домовленостями влади.

Окремі райони Донецької та Луганської областей: не-війна на Донбасі триває

Окремі райони Донецької та Дуганської областей (ОРДЛО) лежать у руїнах. Війна на Донбасі триваєБойові дії на Донбасі не вщухають. Щодня надходять повідомлення про десятки випадків порушення режиму припинення вогню – атаки з боку бойовиків ОРДЛО та обстріли ними позицій українських військ, у тому числі, із застосуванням важкої артилерії. За перший тиждень 2017 року близько 20 військовослужбовців дістали поранень у ході бойових дій, один із них помер у лікарні. Армія, яка не веде бойових дій, зазнає небойових втрат – під Маріуполем наклав на себе руки військовослужбовець, ще 2 – загинули та 2 – поранені внаслідок вибуху гранати у військовій частині під Мар’їнкою.

Як не втратити ВСУ? Рецепт від Порошенка і Міністерства оборони

Для перемоги потрібна потужна армія. За останні три роки вона змінилася, але не стала армією, яка перемагає. Керівництво ВСУ продовжує воєнне будівництво за радянським зразком.  До того ж, залишається велика проблема комплектування армії . Військовослужбовців шостої хвилі вже демобілізовано. Прийнятих на контрактну службу не вистачає, особливо молодшого командного складу – командирів взводів і рот. Крім того, президент Порошенко дозволив звільнення у запас військовослужбовців контрактної служби навіть під час “особливого періоду”. Проведення наступної хвилі мобілізації пов’язане із великими труднощами – досить згадати проблеми із призовом під час шостої хвилі.

Міністерство оборони планує набрати молодших командирів з числа офіцерів запасу після вишівРішення про комплектування армії на контрактній основі й підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям лише згладило проблему, але повністю не розв’язало її. Поповнити командний склад чиновники Міністерства оборони вирішили за рахунок офіцерів запасу – випускників військових кафедр інститутів. Їх збираються призивати на строкову службу на 18 місяців, у тому числі, й для участі у військових діях на Донбасі. Підставою для подібного набору керівництво Міністерства вважає зміни, внесені до закону про пенсійне забезпечення окремих категорій громадян із числа учасників антитерористичної операції, що набуде чинності 2 лютого 2017 року, а також зміни до закону про порядок проходження військової служби. Закон про військовий обов’язок і військову службу допускає призов офіцерів запасу після вузів у мирний період. Влада вважає, що в даний момент війни в країні немає, однак нових офіцерів після перепідготовки збирається відправити на фронт, де армія щодня зазнає втрат.

Мир в обмін на відмову від територій

Українська влада постійно намагається прощупати реакцію суспільства на пропоновані західними політиками сценарії примирення. Вони пов’язані із частковою або повною втратою суверенітету в обмін на примарний “мир” з Росією та можуть ввести країну в стан політичного шторму. Яскравим прикладом служать події 31 серпня 2015 року, коли в момент голосування в першому читанні Верховною Радою змін до Конституції, що надають “особливий статус” “окремим районам Донецької і Луганської областей”, у ході зіткнень загинуло 4 бійця Національної гвардії і ще понад 100 – були поранені .

Рішення Конституційного суду, що залишає парламенту право у будь-який момент проголосувати за ці зміни до Конституції у другому читанні, не дає розслабитися противникам сепаратного миру та вбудовування “республік” в Україну. Тому громадськість, експерти та громадські активісти особливо уважно стежать за виступами політиків і публікаціями в ЗМІ з цього питання.

Щирий “замирюватель Росії” Пінчук

Пінчук пропонує замирити росію відмовившись від Криму та ДонбасуУкраїнський інформаційний простір підірвала стаття у впливовому американському виданні “The Wall Street Journal”. Її підписано олігархом Пінчуком, організатором міжнародного бізнес-форуму “Ялтинська економічна стратегія” та “українських ділових сніданків” на міжнародному економічному форумі у Давосі. На його думку, до “умиротворення” Росії потрібен “прагматичний підхід”. Пінчук стверджує: якщо Україна відмовиться від планів повернення Криму на 15-20 років, погодиться на проведення виборів на Донбасі до виведення російських військ і проголосить невходження до ЄС і НАТО, це може бути сприйнято керівництвом РФ як жест доброї волі та припинить насильство й війну .

Переважна частина експертів і дипломатів зазначили, що такі дії лише підкреслять слабкість країни. Російське керівництво і так переконано, що Україна в найближчому майбутньому не зможе вступити ні до НАТО, ні до ЄС. А бойовики ОРДЛО повністю підконтрольні путінському режиму, і від України в питанні про проведення виборів і відмову від деокупації і так нічого не залежить. Пінчук фактично пропонує відмовитися від окупованих територій без будь-яких гарантій з боку Росії про припинення війни та намірів знищити українську державність.

Особливу пікантність заяві додає те, що Пінчук є зятем колишнього президента Кучми, представника України на переговорах у Мінську із врегулювання конфлікту на Донбасі. Від президента Порошенка та його адміністрації жодних коментарів і заперечень не було. Це дає підстави припускати, що публікація була узгоджена з Порошенком і збігається з його намірами.

Після різких висловлювань лідерів громадської думки адміністрація президента все-таки відреагувала на статтю. У цьому самому виданні за тиждень з’явилася стаття заступника глави адміністрації президента Єлісєєва, в якій він повністю заперечує можливість відходу від курсу на євроатлантичну інтеграцію, готовність обміну територій на “мир” з Росією та проведення виборів на Донбасі до виведення російських військ.

Наступний “голуб миру” – Філіпчук

Філіпчук пропонує налагоджувати співпрацю з Росією і забути про війнуОднак відразу ж після публікації Єлісєєва у виданні “Апостроф” з’явилася стаття глави “Міжнародного центру перспективних досліджень”, колишнього дипломата Філіпчука з аналогічними пропозиціями – відмова від претензій на Крим і Донбас в обмін на поліпшення економічних взаємостосунків з Росією. На думку експертів у сфері права, стаття містить заклики до порушення територіальної цілісності та підпадає під дію ч. 1 ст. 110 Кримінального кодексу України (посягання на територіальну цілісність і суверенітет). На статтю влада не відреагувала, а це може свідчити про те, що подібні пропозиції збігаються із позицією, яку сама влада озвучувати не наважується. Отже, очікувати дій правоохоронних органів щодо авторів пропозицій не доводиться.

Тишком-нишком. Співпраця з ОРДЛО

Паралельно влада намагається легітимізувати взаємини із “республіками” ОРДЛО, установлюючи з ними господарські зв’язки. Незважаючи на повну заборону фінансових розрахунків з “ДНР” і “ЛНР”, Міністерство у справах окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб “винайшло” схему оплати постачання води до “окремих районів Луганської області”. Прес-служба міністерства повідомила, що в розрахунках “задіяні підприємства, які зареєстровані на підконтрольній уряду України території та здійснюють діяльність в рамках українського правового поля”. При цьому чиновники не пояснили, яким чином здійснюється оплата, а також не вказують джерело походження грошей. Дії посадових осіб міністерства можуть бути кваліфіковані за ч.3 ст. 285-5 Кримінального кодексу (фінансування тероризму). У вересні-жовтні міжнародні гуманітарні організації сплатили частину боргу за воду, проте у подальшому відмовилися від такої практики.

У Сєвєродонецькому суді відбулося слухання справи про постачання вугілля із Луганської області для електростанцій державної компанії “Центренерго”. У ньому було підтверджено, що держпідприємства переводили в готівку кошти через ланцюжок фірм-одноденок. А потім готівка потрапляла до колишнього “міністра енергетики ЛНР” Ляміна, пов’язаного із “главою ЛНР” Плотницьким. Зараз ця конкретна схема вже не працює через те, що Лямін був заарештований “МГБ ЛНР”. Але постачання вугілля з ОРДЛО не припиняється, що свідчить про функціонування подібної схеми і на цей час.

Обмін “заручниками”- полоненими з “ДНР” і “ЛНР”

Україна віддала ОРДЛО 15 бойовиківПроцес обміну полоненими з ОРДЛО, анонсований Порошенком наприкінці минулого року, буксує. Обіцяний масштабний обмін полоненими так і не відбувся. Після переговорів депутата Савченко з лідерами бойовиків вони звільнили двох заручниць, хоча спочатку йшлося про велику кількість полонених. Більш того, виникли підозри у причетності переданих жінок до сепаратизму. Видача бойовикам 17 осіб, засуджених за терористичну діяльність, не привела до відповідних дій з їхнього боку. Заступник голови Верховної Ради, член гуманітарної підгрупи на переговорах в Мінську Геращенко вважає, що без рішення Путіна процес обміну полоненими не зрушиться з мертвої точки. Проте, на її думку, на даний момент доброї волі з боку Росії немає. Депутат Савченко оголосила про намір опублікувати списки заручників і полонених. Керівництво СБУ категорично заперечує проти таких дій, обґрунтовуючи це необхідністю забезпечення безпеки утримуваних в полоні та їх родичів.

Жодна держава у світі не веде переговори з терористами й терористичними організаціями. Однак українська влада, незважаючи на застосування риторики “війни з терористами”, веде переговори в Мінську за участі “ЛНР” і “ДНР” з економічних і політичних питань, а також щодо обміну полоненими, яких називають “заручниками”. Переговори проходять на тлі безперервних зіткнень на лінії фронту, які влада й міжнародне співтовариство називають “лінією розмежування”. “Мінський процес” зайшов в глухий кут, а перспектив врегулювання на Донбасі у доступній для огляду перспективі немає.